96 Олесницький Є. Сторінки з мого життя. Львів, 2011. С. 291.

97 Пазарук О. Галицька делегація в Ризі: 1920. Спомини учасника. Львів, 1930. С. 53.

98 Райківський І. Ідея української національної єдності в громадському житті Галичини XIX століття. Івано-Франківськ, 2012. С. 371.

99 Zayarnyuk A. Framing the Ukrainian Peasantry… P. 164.

100 Миллер А. Украинский вопрос в Российской империи. К., 2013. С. 196–224.

101 Райківський I. Указ. соч. С. 588.

102 Ударение в фамилии следует ставить на втором слоге. Правильно она произносится как Павлык.

103 Partacz C. Od Badeniego do Potockiego. Stosunki polsko-ukrairi-skie w Galicji w latach 1888–1908. Toruri, 1996. S. 57–58.

104 Ibid. S. 65–67; Чорновол 1. 199 депутатів Галицького сейму. Львів, 2010. С. 79–81.

105 Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1848–1914. Львів, 1926. С. 324.

106 Partacz С. Op. cit. S. 79–80.

107 Чорновол І. Указ. соч. С. 74–76.

108 Баран С. Наша програма і організація. Львів, 1913. С. 8.

109 Tomczyk R. Galicyjska Rusko-Ukraihska Partia Radykalna w latach 1890–1914. Szczecin, 2007. S. 314–316.

110 Трильовський К. З мого життя. С. 173.

111 Binder H. Ukrairiskie przedstawicielstwo w austriackiej Izbie Poslow, 1879–1918 I I Ukrairiskie tradycje parlamentarne, XIX–XXI wiek. Krakow, 2006. S. 147.

112 Жерноклеев O.C. Українська соціал-демократія в Галичині: нарис історії (1899–1918). К., 2000. С. 101.

113 Буковина. Її минуле і сучасне. С. 258.

114 Tomczyk Р. Op. cit. S. 344; Чорновол І. Указ. соч. С. 81–82.

115 Цегельський Л. За що веде ся виборча борба? Львів, 1913. С. 20.

116 Сохоцький І. Будівничі новітньої української державности в Галичині І І Історичні постаті Галичини XIX–XX ст. Нью-Йорк – Париж— Сідней – Торонто, 1961. С. 139–140.

117 Цит. по: Василик І. Кость Левицький: від адвоката до прем’єра ЗУНР. К., 2012. С. 109.

118 Макух І. Указ. соч. С. 190.

119 НДІАУЛ. Ф. 382. Оп. 1. Спр. 1. Арк. 58.

120 Левицький Ц. Українські політики. Ч. 2. С. 52.

121 Далее мы будем употреблять этот термин без кавычек.

122 Сохоцький I. Указ. соч. С. 139.

123 В 1907 или 1908 году некий депутат рейхсрата писал, что в клубе существует четыре «личных культа» – К Левицкого, Е. Олесницкого, Н. Василько и Е. Левицкого (НДІАУЛ. Ф. 382. Оп. 1. Спр. 1. Арк. 58).

124 Діло. 4 липня 1911. Ч. 146. С. 3.

125 Макух I. Указ. соч. С. 157.

126 Л. Цегельский называл их «более уравновешенной» и «более крикливой» (Цегельський Л. Від леґенд до правди. С. 17).

127 Tomczyk R. Op. cit. S. 294–295.

128 Цегельський Л. Від леґенд до правди. С. 19; Левицький Ц. Українські політики. Ч. 1. С. 118–119.

129 Жерноклеев О.С. Указ. соч. С. 102–105, 111–113.

130 В «краевом отделе» сейма буковинским украинцам гарантировалось два места.

131 Попович О. Указ. соч. С. 88.

132 Добржанський О. Національний рух українців Буковини… С. 310–313.

133 Гайда Ф.А. Грани и рубежи: понятия «Украина» и «украинцы» в их историческом развитии. М., 2019. С. 78–81.

134 Райківський I. Указ. соч. С. 589.

135 Пахолків С. Указ. соч. С. 351.

136 Аркуша О., Мудрий М. Русофільство в Галичині в середині XIX – на початку XX ст., генеза, етапи розвитку, світогляд// Вісник Львівського університету. Серія історична. 1999. Вип. 34. С. 254.

137 Олесницький Є. Сторінки з мого життя. С. 424.

138 Прикарпатская Русь. 12 (25) мая 1911. № 483. С. 1.

139 Клопова М.Э. Указ. соч. С. 259–260.

140 В.А. Бобринский в докладной записке 1913 года сообщал: «Две трети интеллигенции исповедуют (отчасти искренне, отчасти притворно) украинское учение и лишь одна треть осталась верной исконным началам русского народа и неразрывно с ним связанной Православной веры» (Цит. по: Савченко В.Н. Восточная Галиция накануне Первой мировой войны. С. 36).

141 Член УСДП Ю. Бачинский уже во время войны, в 1915 году, признавал, что в Галиции среди русинской интеллигенции одну треть составляют «московские ренегаты» (ПДІАУЛ. Ф. 440. Оп. 1. Спр. 2. Арк. 17).

142 Лозинський М. Виборча статистика //Діло. 24 червня 1911. Ч. 138. С. 2.

143 См., напр.: Прикарпатская Русь. 2 (15) июня 1911. № 499. С. 2; Прикарпатская Русь. 3 (16) июня 1911. № 500. С. 2; Прикарпатская Русь. 14 (27) июня 1911. № 508. С. 1–2; Діло. 24 червня 1911. Ч. 138. С. 3–4.

144 ПДІАУЛ. Ф. 362. Оп. 1. Спр. 428. Арк. 85зв – 86.

145 List Tyta Rewakowicza. Lwow, 3 lipca 1911 г. // Konstantyn Czechowicz. S. 113.

146 Єреміїв M. Полковник Євген Коновалець на тлі української визвольної боротьби // Євген Коновалець та його доба. Мюнхен, 1974. С. 121.

147 ГАРФ. Ф. Р-6121. Оп. 1. Д. 46. Л. 1–2.

148 Мисак Н. Указ. соч. С. 248–249.

149 Савченко В.Н. Восточная Галиция накануне Первой мировой войны. С. 37.

150 Прикарпатская Русь. 14 (27) июня 1911. № 508. С. 2.

151 Кубійович В. Мені 85. Мюнхен, 1985. С. 12.

152 Zayarnyuk A. Framing the Ukrainian Peasantry… P. 333.

153 Кубійович В. Указ. соч. С. 9.

154 Zayarnyuk A. Framing the Ukrainian Peasantry… P. 328.

155 Tomczyk R. Op. cit. S. 185.

156 Ibid. S. 182–183; Гуйванюк M.P. C. Січовий руху Галичині й на Буковині (1900–1914 рр.). Дис… канд. іст. наук. Чернівці, 2002. С. 151–152.

157 Гуйванюк М.Р. Указ. соч. С. 142.

158 Tomczyk R. Op. cit. S. 298.

159 Трофим’як Б. Гімнастично-спортивні організації в національно-визвольному русі Галичини. Тернопіль, 2001. С. 115; Гуйванюк М.Р. Указ. соч. С. 92.

160 Ріпецький С. Указ. соч. С. 37.