Шрифт:
Интервал:
Закладка:
27
Корсаков, Дмитрий. Меря и Ростовское княжество. Очерки из истории Ростово-Суздальской Руси. — Казань, 1872. — С. 60–61.
28
Ср.: «Финского элемента вошло в великорусскую народность не столько, чтоб даже физиологически назвать великоруссов более финнами, чем славянами. […] По всем […] данным мы не можем назвать великоруссов, даже с физиологической стороны, не-славянами; а о духовной и говорить нечего. […] Предприимчивость, склонность к практической деятельности, скудость фантазии, удобоподвижность — вовсе не качества мордвы, черемисов, чувашей и вообще тюрко-финских и всех финских племен. С этим согласится всякий […]» (Костомаров, Николай. Ответ на выходки газеты (краковской) «Czas» и журнала «Revue contemporaine» Ц Основа. Южно-русский литературно-ученый вестник. — 1861 (январь). — СПб., 1861. — С. 127, 129).
29
Об этой идее Грушевского, ее истоках и месте в общей конструкции украинской истории подробнее см.: Толочко, Олексій. Михайло Грушевський та Мацей Стрийковський // Україна крізь віки. Збірник наукових праць на пошану академіка НАН України, професора Валерія Смолія. — К., 2010. — С. 811–822.
30
Грушевський, Михайло. Історія України-Руси. — Т. I. — С. 3–4. О непосредственной рецепции схемы Грушевского в украинских и внеукраинских кругах см.: Sysyn, Frank Е. Introduction to the «History of Ukraine-Rus» // Hrushevsky, Mykhailo. History of Ukraine-Rus. — Vol. 1: From Prehistory to the Eleventh Century / Tr. Marta Skorupsky, ed. Andrzej Poppe and Frank E. Sysyn. — Edmonton and Toronto, 1997. — P. XXXV–XXXVII.
31
Armstrong, John A. Myth and History in the Evolution of Ukrainian Consciousness // Ukraine and Russia in their Historical Encounter. — Edmonton, 1992. — C. 128.
32
Ibidem. — Р. 129.
33
Пушкин А. С. Карамзин // Пушкин А. С. Полное собрание сочинений в десяти томах. — Т. VIII. — Л., 1978. — С. 40.
34
Даже если Марко Поло никогда не достиг Китая (в чем, действительно, существуют сомнения, см.: Wood, Frances. Did Marco Polo Go To China? — London, 1995), примечательно, что такое путешествие и его описание приписывается купцу, каковым Поло несомненно был.
35
О европейских путешествиях XVI–XVII веков см.: Mączak, Antoni. Odkrywanie Europy. Podroze w czasach renesansu і baroku. — Warszawa, 1998.
36
Ibidem. — S. 8.
37
Біленький, Сергій. Мандрувати й описувати: биті шляхи культури під імперським оком. — Критика, 2001. — № 6. — С. 24–28.
38
Wolff, Larry. Inventing Eastern Europe. The Map of Civilization on the Mind of the Enlightenment. — Stanford, CA, 1994. (Рус. пер.: Вульф, Ларри. Изобретая Восточную Европу. Карта цивилизации в сознании эпохи Просвещения. — М.: Новое литературное обозрение, 2003; укр. пер.: Вулф, Ларі. Винайдення Східної Европи. Mana цивілізації у свідомості епохи Просвітництва. — К.: Критика, 2009.)
39
Said, Edward. Orientalism. — New York, 1994. (Рус. пер.: Саид, Эдвард. Ориентализм. Западные концепции Востока. — М.: Русский мир, 2006; укр. пер.: Саїд, Едвард. Орієнталізм / Пер. з англ. В. Шовкун. — К.: Основи, 2001.)
40
Eisner, Robert. Travelers to an Antique Land. The History and Literature of Travel to Greece. — Ann Arbor, MI, 1993.
41
Ibidem. — Р. 119.
42
Ibidem. — Р. 135.
43
Ibidem. — Р. 82.
44
См.: Біленький, Сергій. Мандрувати й описувати: биті шляхи культури під імперським оком…
45
Eisner, Robert. Travelers to an Antique Land. — P. 90.
46
Ibidem.
47
Malia, Martin. Russia under the Western Eye. From the Bronze Horseman to Lenin Mausoleum. — Cambridge, MA, 1998.
48
Todorova, Maria. Imagining Balkans. — New York, 1997.
49
Kohut, Zenon. Origins of the Unity Paradigm: Ukraine and the Construction of Russian National History (1620–1860) // Eighteenth-Century Studies. — 2001 (Fall). — Vol. 35, no. 1. — P. 70–76.
50
См. подробнее: Каппелер, Андреас. Россия — многонациональная империя. Возникновение. История. Распад / Пер. с нем. — М., 2000. Укр. пер.: Каппелер, Андреас. Росія як поліетнічна імперія: виникнення, історія, розпад. — Львів: Вид-во УКУ, 2005. - 360 с.
51
Anderson, Benedict. Imagined Communities… — P. 53–58.
52
Общий обзор путевой литературы в России см.: