широкої та різнобічної системи книговидання, яка поряд із світовими бестселерами видає щороку тисячі нових книжок, які, можливо, не матимуть такого шаленого успіху, однак є необхідними для системи бібліодиверсифікації, що ґрунтується на принципах пошуку та плюралізму голосів.

Видавці

Примітки

1

Ольга Токарчук, Бігуни. – Х., Фоліо, 2011. Переклад О. Сливинського.

2

Donna Haraway, Staying with the Trouble: Making Kin in the Chthulucene, 2016.

3

Квирінальський палац (італ. Palazzo del Quirinale) — офіційна резиденція президентів Італії, розташована на Квирінальському пагорбі в Римі.

4

Йдеться про відомий 550-метровий муралес (мистецтво сучасного настінного живопису) південно-африканського художника Вільяма Кентріджа, на якому фрагментарно зображено всю історію Рима, від його заснування і донині.

5

Йдеться про книжку відомої професорки кафедри антропології Каліфорнійського університету Анни Цин (нар.1952 р.) “The Mushroom at the End of the World: on the Possibility of Life in Capitalist Ruins” (2015) («Гриб на краю світу: про можливість життя на руїнах капіталізму»).

6

Фламінієва дорога (латин. Via Flaminia) — важлива римська дорога, що сполучала Стародавній Рим із північними провінціями і вела до Аріміна (сучасне місто Ріміні). Сьогодні це траса державного підпорядкування Фламінієва дорога (італ. Strada Statale via Flaminia), яка закінчується у Фано.

7

Суспільство, ти — божевільна раса. Сподіваюся, тобі без мене не сумно... — слова з пісні «Суспільство» відомого американського музиканта, вокаліста, автора пісень, зірки альтернативного року Едді Веддера. Його поставлено на сьому сходинку у списку «найкращих вокалістів-солістів», укладеному журналом «Rolling Stone».

8

«Дольченера» (італ. Dolcenera — «чорна вода») — так назвали повінь, що охопила й зруйнувала місто Геную у 1972 році. Так назвав свою відому пісню генуезький бард Фабріціо Де Андрé. Пісня про самотність коханців, настільки захоплених своїм коханням, що навіть не помічають того, що відбувається довкола.

9

Молись і працюй (латин.).

10

Лофотенські острови (норв. Lofoten) — архіпелаг у Норвезькому морі біля північно-західного узбережжя Норвегії.

11

Тронгейм (норв. Trondheim, колишня назва — Нідарос) — місто в Норвегії, розташоване біля гирла річки Нідельва. Третє за населенням місто країни після Осло та Бергена.

12

Ґінкго дволопатеве (Ginkgo biloba) — реліктова рослина, єдиний сучасний вид роду ґінкго, що є унікальним представником родини ґінкгових, яка в свою чергу є єдиною в класі Ginkgoopsida. Викопних видів у цій родині відомо близько 18-и. В популярній літературі рослина відома також під назвами ґінкго, ґінкго дволопатеве, ґінкго дволататолисте, абрикос срібний. У природі ґінкго збереглося лише в Китаї. Одним з останніх острівців дикорослих ґінкго вважають природний парк Тяньмушань у провінції Чжецзянь на західних схилах гори Тяньму, на висоті 1506 м над рівнем моря. Ґінкго дволопатеве вважається пам’яткою природи світового значення і занесено до Червоної книги МСОП як вид, що перебуває під загрозою вимирання.

13

Манґа — комікси, створені в Японії або японською мовою.

14

Янікул (італ. Gianicolo) — пагорб у Римі на західному березі Тибру (район Транстевере). Названий на честь бога Януса (дволикого бога входів та виходів) і легендарного царя Лація, що жив, за переказами, на цьому місці.

15

Рамен — страва японської кухні з пшеничною локшиною. Дуже популярна в Кореї та Японії, особливо серед молоді, бо недорога, смачна і поживна.

16

Тайцзіцюань — буквально «Велика межа кулака», або «Кулак великої межі», китайське внутрішнє бойове мистецтво, один з видів ушу. Популярне як оздоровча гімнастика. Інші варіанти написання назви: «тай чи», «тай-цзи», «тай-цзи цюань», «тайцзичуань».

17

Автаркія (від грецького «самовдоволення») — незалежність від усіх речей зовнішнього світу або інших людей. Життєвий ідеал кініків та стоїків. В економіці — економічна незалежність країни, що позбавляє необхідності ввезення найважливіших продуктів споживання. Термін «автаркія» часто вживається в розумінні прагнення до відособлення, схильності до вузького намісництва.

18

Пермакультура (від англ. Permaculture — permanent agriculture — «стале сільське господарство») — підхід до проектування сталих систем і система ведення сільського господарства, що працює в гармонії з природними процесами з мінімальними витратами праці і без шкоди для довкілля. Підхід сформувався у другій половині ХХ століття через недовіру і спротив сучасним методам землеробства (активне застосування мінеральних добрив і пестицидів, обов’язкове орання землі і т.д.) з боку багатьох агрономів та біологів, а також фермерів-практиків світу. Найвідоміші з них — австрійський фермер Йозеф Гольцер, японський фермер і філософ Масанобу Фукуока, австралійський дизайнер, еколог, зоолог і пропагандист пермакультури Білл Моллісон. Основа пермакультури — грамотне функціональне проектування (дизайн) компонентів, з яких будується конкретна стала система (город, присадибна ділянка, парк, екопоселення тощо). Грамотність такого дизайну визначається достатнім знанням властивості й особливості кожного складника (плодові дерева, господарські будівлі, живоплоти, стави) та вмінням встановити зв’язки між ними таким чином, щоб підвищити ефективність їх обслуговування і, відповідно, зменшити зусилля на їх підтримку.

19

Це чудово, щасти тобі, моя дитино... Я мрію про тебе (англ.).

20

Ora et labora (латин.) — Молись і працюй; девіз святого Бенедикта Нурсійського, який у 529 році заснував чернечий Орден бенедиктинців, найстаріший чернечий орден Римо-Католицької Церкви. Цей девіз є духовною основою чернечого Статуту, написаного святим Бенедиктом. Ця формула є центром духовного життя монаха-бенедиктинця, який у своїй діяльності намагається поєднувати споглядальну молитву і фізичну роботу.

21

Міядзакі Хаяо — японський режисер анімаційних фільмів.

22

Ідеться про книгу Масанобу Фукуокі (1913–2008) — японського фермера, письменника та одного із засновників пермакультури. Він розробив принципи натурального, природного землеробства, що передбачає мінімізацію втручання людини в процес вирощування сільськогосподарських культур.